Максим sicheslavets Беспалов (sicheslavets) wrote,
Максим sicheslavets Беспалов
sicheslavets

Хочу в АйТі (п'єса)



В цьому році багато хожу по театрах та багато пишу для театрів. Схоже, в мене новий напрямок у літературній діяльності - п'єси. Поки не знаю, чи вдасться зробити щось гідне, проте драматургія захоплює. Зараз пишу другу з початку року п'єсу - "Хочу в АйТі". І хотів би протестувати на вас, мої шановні друзі, першу її сцену. Прошу, не пошкодуйте 10 хвилин свого життя на підтримку молодого (хоч уже і з сивинками) драматурга! То ж чекаю на ваші відгуки!

Дійові особи:
Лаура – стриптизерка
Ізольда – стриптизерка
Анжела – стриптизерка
Жанна – стриптизерка
Анабель – стриптизерка
Марго – стриптизерка
дівчата різного віку та вроди
Михайло – програміст, постійний клієнт стріп-клубу
Три бабусі під під’їздом

Сцена 1.

Занедбана гримерка стріп-клубу. Пізня ніч, втомлені дівчата одягаються після виступів.

ЛАУРА: Я накоплю, обов’язково накоплю і поїду в Єгипет. Бо так пахати і без відпочинку – та ну його на фіг!
ІЗОЛЬДА: В Єгипет! А я кабріолет куплю! Чи що там краще, Мерседес?

Заходить Марго.

МАРГО: Ну триндець!
ДІВЧАТА: Що? Що? Що?
МАРГО: Повний триндець!
АНЖЕЛА: Та весь зал побачив твій повний триндець! Ти, подруго, краще б спортом зайнялася, а то триндець буде все більшати та більшати. Скоро вилетиш звідси як неформат.
МАРГО: Та всі ми звідси вилетимо. Я тільки що почула, закривають наш стріп-клуб, людей все менше ходить, криза в державі, грошей нема, нікому задоволення не потрібно. А на цьому місці якийсь там бізнес-центр побудуть, казали. будуть програмісти сидіти.
ДІВЧАТА: Ой-ой-ой!
ІЗОЛЬДА: Хто там в Єгипет збирався? Пакуй речі, завтра вилітаємо!
ЛАУРА: Виїжджаємо на твоєму кабріолеті!
ЖАННА: А куди нам тепер? На вулицю?
ІЗОЛЬДА: Можеш пожалітися в профcоюз, може, вони за нас заступляться.
ЖАННА: Але ж у мене діти, їм їсти треба.
АНАБЕЛЬ: А ти їх грудьми годуй. Чим заробляла, тим і годуй. Хіба вони винні, що мати нічого іншого не може?

Жанна кидається на Анабель, їх розводять у різні кінці гримерки.

ЛАУРА: Я не розумію, що це за криза така, коли ми… Ми (показує руками на своє тіло) стали нікому не потрібні. Це не криза, це кінець часів!
МАРГО: Та да! Раніше зали повними були! Люди грошима сцену закидали.
АНАБЕЛЬ: Раніше і ти була… більш… презентабельною.

Всі дивляться засуджуючи на Анабель.

АНАБЕЛЬ: Та що я таке кажу, що ви такі агресивні? Ми всі раніше мали кращий товарний вигляд. Ми ж не вино, щоб дорожчати з часом.
АНЖЕЛА: Ага. Ми пиво, щоб киснути.
ЛАУРА: Та не кисніть ви! Має ж бути якийсь вихід. Може, давайте викупимо цей клуб, самі будемо в ньому господувати?

Всі здивовано дивляться на Лауру.

ЛАУРА: Та жартую, жартую. Це я хотіла, як в кіно щось сказати. Знаєте такі фільми, ми б потім тут все так намарафетили, відкрили б шикарний елітний стріп-клуб і всі знайшли по принцу.
ЖАННА (важко зітхає): Шкода, що ми не в кіно.

Всі дівчата повертають голови у бік глядацької зали.

МАРГО: Та як не в кіно? Ми ж у драмі.
АНАБЕЛЬ: А я би воліла бути в еротичній комедії.
ІЗОЛЬДА: Знаєте, а я знімалася у кіно. Двічі.
МАРГО: Та знаємо ми, яке то було кіно. Для дорослих. Потім ото усі прилавки для збоченців в твоїй мармизі були і дупі твоїй оголеній.
ІЗОЛЬДА: Ні, не то. Я в дитинстві ще, у фільмах дитячих. Попелюшкою була, зайчиком. У нас у танцювальній школі талановитих дітей набирали, мене помітили, обіцяли, зіркою буду. Де тепер мій Оскар? Тільки Гурген, Вася та Миколай. І те, тільки коли їм потрібно. І ніхто до дому не підвезе вночі свого зайчика.

Мовчать.

МАРГО: Давай я тебе підвезу. Мій Ланос – хоч і не Мерседес, проте й не гарбуз, двом попелюшкам місця вистачить. Звісно, якщо ти не гордая!
ІЗОЛЬДА: Та хоч на копійці! Обіцяєш не приставати?
МАРГО: Та тфу на тебе! Ти не в моєму смаку, зайчик!

Мовчать.

АНЖЕЛА: То, виходить, всім па-па? Ніколи більше не зустрінемось?
ЛАУРА: Може, в інших клубах ще перетнемося.
АНАБЕЛЬ: Чи на біржі труда. Станемо в чергу, будемо виплати з безробіття разом отримувати. Може, прибиральницями кудись підемо.
АНЖЕЛА: Я краще на панель стану, ніж її мити буду.
ДІВЧАТА: Тпруууу!
АНЖЕЛА: А що ви так на мене шикаєте? Хіба самі потайки зараз не думаєте, як себе продавати почнете? Чи, може, у когось і раніше не було чогось такого? Не повірю. У нас робота така, суміжна.

Мовчать.

МАРГО: Але ж має бути якийсь вихід! На цьому стріп-клубі світ клином не зійшовся.
ІЗОЛЬДА: А давайте підемо до тих програмістів, що хочуть нас звідси виселити, і скажемо, щоб йшли геть. Стусанів їм напихаємо, я можу Гургена попросити, він підтягне своїх хлопців.
ЖАННА: Ой, не ті часи зараз, дівчинко. Аби вони самого Гургена на нуль не помножили. Там тепер такі гроші крутяться!
МАРГО: Так, у мене був хлопець, програміст. Величезні гроші заробляв. На такій машині їздив, що твоєму Гургену й не снилося.
ЛАУРА: Так, програмісти зараз з грошима. У мене також був … хлопець, назвемо його так. Дуже щедрий, ніколи не жався на гроші, полюбляв експериментувати. Ех.
АНАБЕЛЬ (жартома): То, може, і нам в програмісти піти?
ЖАННА: Будемо заробляти великі гроші!
МАРГО: Куплю собі новий Ланос, новіший! Чи SMART!
ЛАУРА: Поїду в Єгипет. Двічі за рік!
ІЗОЛЬДА: Зроблю цицьки!
АНЖЕЛА: iPhone…
АНАБЕЛЬ: Купимо клуб, будемо в ньому працювати по вихідних. Для душі, не для грошей.
МАРГО: Класно бути програмістом!
ЖАННА: А ще краще – дружиною програміста. Нічого не робиш, тілько його гроші витрачаєш.

Мовчать.

МАРГО: А якщо серйозно?
ІЗОЛЬДА: Знайдемо собі програмістів?
МАРГО: Підемо у програмісти! Разом. Не може такого бути, щоб ми не змогли! Не дурепи ж.
АНАБЕЛЬ: Жартуєш? Ну жартуй.
МАРГО (до АНАБЕЛЬ): Ну ти, Маруся, ти же найрозумніша з нас. Невже ти не хочеш спробувати іншого життя? Життя, де не треба ставати раком, аби підняти крихти з полу. Можна ж жити по-справжньому. По справжньому!
ІЗОЛЬДА: Я за!
ЛАУРА: Я можу спитати свого програміста, він підкаже, з чого почати.
АНЖЕЛА: Цікава ідея, але… я сумніваюся.
МАРГО: Ну що ми втрачаємо? (до Жанни) Ось ти, ти ж хочеш щастя для своєї дитини. А яке може бути їй щастя, коли мама тільки цицьками трусити може? І те, дуже посередньо.

Жанна починає плакати.

АНАБЕЛЬ: Та ви здуріли. Ви чули себе зі сторони? Які з вас програмісти? Ви же куриці! Господь вам дав принади, але не дав мозків. Якщо вам голови відрізати, ви ще кілька хвилин будете не пілоні крутитися.
МАРГО: Але ж не всі там, серед програмістів, великі розумники. Має бути щось таке, чому кожен може навчитися. Не обов’язково ж одразу у Google іти працювати. Я от на бухгалтерку вивчилася, навіть трошки цим займалася. Тому з цифрами впораюся, мислити логічно вмію.
АНАБЕЛЬ: А інші? На що ви сподіваєтеся? Ви хоч уявляєте, що вас там очікує?
ЖАННА: А що нас тут очікує? Вічно чекаємо, що от завтра точно щось зміниться, і життя хоч трошки кращим стане. Не стане! Поки самі не візьмемо. Я з вами, дівчата.
АНЖЕЛА: Нічого ж поганого не трапиться, якщо спробуємо.

Усі ствердно кивають.

МАРГО (до АНАБЕЛЬ): То ти з нами?
АНАБЕЛЬ: Ні. Вовка ноги кормлять. І оці мої ноги мене завжди кормили і ще прокормлять.
МАРГО: Але чи довго? Ще кілька років, ну п’ять максимум. А далі що?
АНАБЕЛЬ: П’ять років, але яких! Богема, виступи, залицяльники, слава!
МАРГО: Убога зйомна квартира, п’яне мурло в залі і фанати твоєї праці з ментури. Оце твоя богема, оце твоя слава. П’ять років. А далі?
АНАБЕЛЬ: А далі мене не цікавить.

Забирає речі, йде до виходу.

АНАБЕЛЬ (вже у дверях): Мрійниці! Хіба життя не навчило не мріяти? Аби не розчаровуватися. Прощавайте.

Уходить.
Всі мовчать.

ЛАУРА: Я спитаю, чесно, спитаю у свого програміста. Може, він нам реально допоможе.
ІЗОЛЬДА: Але ж це гроші. Звідки ми візьмемо гроші, аби заплатити йому за навчання?
ЛАУРА: Ой, я тебе прошу. Уж я якось з ним домовлюся!
АНЖЕЛА: А як тебе не вистачить, то всіх нас клич, допоможемо. Так точно не встоїть.
МАРГО: Гей! Не треба більше таких розмов! Якщо хочемо поміняти життя, будемо міняти все! Насамперед, своє ставлення до нього. І тому ми тепер не куриці…
ІЗОЛЬДА: Ми зайчики!
МАРГО (посміхається): Ми зайчики.

Subscribe
promo sicheslavets october 24, 2012 19:00 13
Buy for 100 tokens
Все мои тексты в этом журнале, посвященные Пути Святого Иакова. Вдруг кто-то пропустил какую-то часть или вообще не знал о том, что я пишу эту серию отчетов. El Camino de Santiago, Путь Святого Иакова День 1. Памплона – Пуэнте-ла-Рейна День 2. Пуэнте-ла-Рейна — Эстелья День 3.…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments